21:22 В’яжучі матеріали | |
| В’яжучі матеріали – це речовини мінерального або органічного походження, які мають властивість під впливом фізико-хімічних процесів переходити із пластичного стану в твердий. В’яжучі матеріали поділяються на неорганічні (мінеральні) – цемент, вапно, гіпс і органічні – бітумні, дьогтеві, полімерні. Природні в’яжучі матеріали – гіпс і вапно застосовують з давніх часів. Основні характеристики в’яжучих матеріалів – міцність, швидкість отвердіння і строки тужавіння (тобто час, доки в’яжучі матеріали залишаються пластичні). Мінеральні в’яжучі матеріали – це дрібно перемелені порошкоподібні природні або штучні компоненти, які при змішуванні з водою утворюють пластичне, зручне для обробки тіло, здатне затверджуватись, наростити з часом міцність і перетворитись в кам’яне тіло. Розрізняють повітряні і гідравлічні в’яжучі. Повітряні в’яжучі речовини можуть тверднути та набирати міцність у повітряно-сухих умовах. До них належать найбільш відомі гіпсові в’яжучі та повітряне вапно. Гідравлічні в’яжучі речовини твердіють і зберігають міцніть після тужавіння в повітряно-сухих умовах з наступним витримуванням у воді. До цієї групи належать гідравлічне вапно, портландцемент та його різновидності. В’яжучі фарби – це речовини, які використовуються для зчеплення частинок пігменту і наповнювача між собою та поверхнею, яку фарбують. До них відносяться: водні суміші (рослинні і тваринні клеї, вапно, розчинне скло тощо) і неводні суміші (оліфа, смоли, лаки, та емульсії (синтетичні та водно олійні). | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |