Планово-картографічним документом державного обліку земель є індексний кадастровий план (карта). Це спеціальний план розміщення кадастрових облікових одиниць1, який містить межі облікових одиниць та їх нумерацію.

Кількісний і якісний облік у сільськогосподарських підприємствах є необхідною складовою частиною їх виробничої діяльності. Він забезпечує господарству отримання необхідних відомостей про кількість і якість закріплених за ними земель.

До земель зі зрошувальною мережею відносяться усі зрошувані землі, а також земельні ділянки, придатні для сільськогосподарського використання й поливу, на яких є постійна зрошувальна мережа (канали, трубопроводи, лотки), пов’язана із джерелом зрошування, але не забезпечена водою.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії придатності, класу і виду земель відбувається за ознаками та властивостями, що істотно впливають на характер і специфіку їх можливого й доцільного використання у складі тих або інших угідь.

З обліку кількості земель проводиться статистична звітність у рамках програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої в 1993 р.

Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових зйомок4. Основним чинником, що визначає всі параметри кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення земельно-облікових одиниць, які зумовлені зростанням ролі землі в ринковій економіці, особливо під час оподаткування її власників і землекористувачів та під час купівлі-продажу земельних ділянок.

Основним завданням обліку кількості земель є надання характеристики земельного фонду та кожної земельної ділянки, землеволодіння і землекористування, адміністративно-територіальної одиниці щодо їх розмірів, складу угідь, їх підвидів (у тому числі за способами і ступенем зрошення й осушення) відповідно до прийнятої класифікації.

На основі земельної реєстрації здійснюється кількісний і якісний облік земель. Він відображає розмір земель, закріплених за землевласниками (землекористувачами) в розрізі земельних одиниць, що визначають виробниче використання земельних ділянок з урахуванням природних особливостей.

Поземельна книга – це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб’єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь.

Будучи складовою частиною земельного кадастру, бонітування ґрунтів має велике значення, оскільки...

Дані державного земельного кадастру виражаються абсолютними, відносними та середніми величинами. За умовами лабораторної роботи нами для повного аналізу досліджуваної сукупності використовуються середні величини.

Сукупний вплив усіх природних чинників на рівень родючості ґрунту позначається на урожайності сільськогосподарських культур.

В основу грошової оцінки земель покладено рентний дохід, що виникає завдяки місцю розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва та розселення, облаштуванню їх території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних, інженерно-геологічних умов, екологічного стану та функціонального використання земель.

Економіко-планувальна зона може формуватися на основі одного або декількох оціночних районів. Мета об’єднання оціночних районів в економіко-планувальні зони – узагальнення результатів оцінки окремих оціночних районів та відокремлення однотипних зон за споживчими якостями і функціональним використанням.

Необхідність обліку обумовлюється потребами виробництва, оскільки цей процес неможливий без урахування робочих засобів, матеріалів тощо. Облік виник на найбільш ранніх стадіях розвитку людського суспільства. У різних економічних формаціях призначення, зміст, завдання і методи обліку були різні. Об’єктом обліку поступово ставала земля як основний засіб виробництва в сільському господарстві, тому завжди була необхідною інформація про наявність, розподіл і використання земель.

Принцип своєчасності та безперервності ведення обліку земель обумовлений постійними різноманітними змінами в складі та розподілі земельного фонду, які викликані процесами реорганізації земельних відносин і формування багатоукладних форм власності, володіння і користування землею; змінами кількісних і якісних характеристик земельного фонду країни і його окремих категорій; збільшенням антропогенного навантаження на земельні ресурси тощо.