| Головна » Статті » Землевпоряднику |
Індексна кадастрова та кадастрові номери
| Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових зйомок. Основним чинником, що визначає всі параметри кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення земельно-облікових одиниць, які зумовлені зростанням ролі землі в ринковій економіці, особливо під час оподаткування її власників і землекористувачів та під час купівлі-продажу земельних ділянок. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю і максимальними можливостями відображення на плані земельно-облікових одиниць та інформації. Щоб забезпечити необхідну точність обчислення площ земельних ділянок в умовах переходу до дрібних за розмірами землеволодінь і землекористувань, необхідний якісний великомасштабний картографічний матеріал. Достовірність даних кількісного обліку залежить від повноти, детальності і точності планів. Масштаб планово-картографічних матеріалів повинен відповідати точності ведення обліку, який за межами населених пунктів становить до 0,1 га, а в межах населених пунктів – до 0,01 га. Індексна кадастрова карта (план) району складається в масштабі 1:50 000 і 1:100 000. Масштаб карти (плану) залежить від площі земель району, кількості та розміру землекористувань, інтенсивності використання земель (особливо в зонах зрошуваного й осушуваного землеробства), масштабу проектів землеустрою та інших умов, що впливають на її зміст. Крім цього, рекомендуються такі масштаби земельно-кадастрових планів (карт): для ділянок за межами населених пунктів – не дрібніше ніж 1:5 000; в містах республіканського і обласного підпорядкування – не дрібніше ніж 1:5 000; у містах районного підпорядкування і селищах – не дрібніше ніж 1:1 000; у селах – 1:2 000. ______________________ 2Індексна кадастрова карта містить інформацію про межі земельних ділянок та їх кадастрові номери в розрізі кадастрового кварталу, територіальної зони, кадастрової зони, адміністративно-територіальної одиниці у масштабі, який забезпечує точність її відображення. 3Черговий кастровий план – це графічне зображення земельних ділянок, розташованих у межах кадастрових зон і кварталів, адміністративно-територіальних утворень (село, селище, місто, район), із зазначенням номерів кадастрових зон і кварталів, їх меж, розмірів і кадастрових номерів земельних ділянок, меж земельних угідьта сервітутів, територіальних зон. 4Кадастрові зйомки – це комплекс робіт з установлення або відновлення меж земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна, земельних угідь, обмежень та обтяжень, виготовлення кадастрових планів, погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками землі та землекористувачами відповідно до закону. Дрібні за площею землеволодіння (землекористування), що не виражаються в масштабі карти, показуються умовними знаками. В усіх випадках здійснюється обов’язкове координування меж облікових одиниць для подальшого аналітичного врахування площ. На індексній кадастровій карті адміністративно-територіальної одиниці5 можуть відображатися такі основні елементи: 1. Межі основних землекористувань (сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств та інших агроформувань, населених пунктів, промислових підприємств, організацій і установ, масиви земель державного лісного фонду, державного водного фонду та ін.), їх суміжні землі, землеволодіння, землекористування. 2. Розміщення основних населених пунктів, їх зв’язок між собою та основними промисловими центрами. 3. Гідрографічна мережа району (основні річки, водоймища, великі іригаційні споруди). 4. Сторонні землекористувачі, розташовані на території району. Землекористування та землеволодіння району на індексній кадастровій карті отримують свій кадастровий номер6. Кадастрові номери необхідні для створення єдиної системи ідентифікації земельних ділянок. З метою ведення Державного реєстру земель земельним ділянкам присвоюються кадастрові номери згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051. До прийняття цього Порядку кадастрові номери присвоювалися відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749, за яким землекористування та землеволодіння району нумерували відповідно до кодів об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), які розроблені згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 „Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики” та запроваджені в 1997 р. Держстандартом України. КОАТУУ призначені для забезпечення достовірності зіставленості, цілісності та автоматизованої обробки інформації у різних розрізах усіх видів економічної діяльності. Державний класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації (ДСК ТЕСІ). _______________________ 5Адміністративно-територіальна одиниця – це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування (область, район, місто, район у місті, селище, село). 6Кадастровий номер – це індивідуальний цифровий код (номер), що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці при здійсненні її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки. Але з прийняттям Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, структура кадастрового номера була змінена. На сьогодні кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ – дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК – тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999); НЗД – чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою і визначаються на підставі: - індексної кадастрової карти (плану); - даних, що містяться у Державному земельному кадастрі; - відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі. Система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00. Індексна кадастрова карта складається щорічно і є одним з основних документів з реєстрації та обліку земель. Джерело матеріалу: Державний земельний кадастр. Практичний посібник. 2013 | |
| Переглядів: 1808 | | |
| Всього коментарів: 0 | |