Головна » Статті » Землевпоряднику

Формування економіко-планувальних зон на основі об’єднання оціночних районів
Формування економіко-планувальних зон на основі об’єднання оціночних районів. Економіко-планувальна зона може формуватися на основі одного або декількох оціночних районів. Мета об’єднання оціночних районів в економіко-планувальні зони – узагальнення результатів оцінки окремих оціночних районів та відокремлення однотипних зон за споживчими якостями і функціональним використанням. При об’єднанні оціночних районів в економіко-планувальні зони враховуються такі фактори: 

1) суміжність районів; 
2) однотипне функціональне використання земель; 
3) близьке значення комплексного індексу (Іі). 
Значення коефіцієнта, який враховує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (Км2) розраховується за формулою: 


Для зручності користування матеріалами нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається таблиця зведених показників економіко-планувального зонування території (табл. 10). 
Таблиця 10
 

Графічне відображення розміщення економіко-планувальних зон наведено у „Проекті економіко-планувального зонування та грошової оцінки території населеного пункту”. На рис. 1 показано формування економіко-планувальних зон на прикладі населеного пункту лісостепової зони. 


 Рис. 1 Схема економіко-планувального зонування території населеного пункту

Заключним етапом виконання нормативної грошової оцінки забудованих земель є визначення вартості одного квадратного метра земельної ділянки (Цн) ділянки певного функціонального використання (Кф), з урахуванням локальних факторів (Км3), за формулою: 
Цн=Цнз х Кф х Км3 (грн/м2

Локальні особливості розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, яка здебільшого являє собою квартал, групу кварталів, виробничу зону, тобто територію, обмежену характерними планувальними рубежами та однотипні за функціонально-планувальними якостями, мають певне значення при оцінці земельної ділянки. 
Ситуаційне розташування земельної ділянки, наявність чи відсутність мереж інженерної інфраструктури, розташування на певній території тих чи інших об’єктів можуть збільшити або зменшити її цінність. 

При використанні локальних коефіцієнтів (табл. 11), що застосовуються до кожного фактора, враховуються такі правила: 
1) наявність фактора та величина коефіцієнта для кожного населеного пункту визначається та обґрунтовується у грошовій оцінці земель населеного пункту з відображенням на карті розповсюдження локальних факторів; 
2) значення коефіцієнта для кожного фактора є фіксованим, виключається кілька значень коефіцієнта для одного й того ж населеного пункту; 
3) загальний сукупний коефіцієнт Км3 визначається шляхом множення всіх локальних коефіцієнтів, які застосовуються на даній земельній ділянці. 



Усі функціонально-планувальні фактори визначаються на основі існуючої проектно-планувальної документації населеного пункту. 
Згідно з табл. 3.7 дод. 3 „Порядку...” передбачається можливість застосування 30-ти локальних коефіцієнтів, які відображають фунціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні умови місцерозташування земельної ділянки. При обчисленні грошової оцінки окремих об’єктів добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

 Грошову оцінку 1м2 у межах великих населених пунктів, де проведення розрахунків у межах кварталу ускладнено через велику кількість земельних ділянок, складність розмежування їх функціонального використання та досить швидкі темпи змін їх функціонального використання, основні зведенні розрахунки доцільно відображати в розрізі економіко-планувальних зон за їх функціональним використанням (Цнзф=Цнм*Км2*Кф). Форму відображення показників наведено у табл. 12. 
Таблиця 12


Узагальнені показники в цілому по забудованих землях відображаються в табл. 13, де вказується загальна вартість земель певного функціонального використання та вартість із розрахунку на 1 м2 для подальшого їх порівняння та співставлення. 
Таблиця 13
 



Джерело матеріалу: Державний земельний кадастр. Практичний посібник. 2013
Категорія: Землевпоряднику | Додав: Ursa (2014-07-11)
Переглядів: 3354 | Теги: Економіко-планувальна зона, Формування економіко-планувальних з | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]