Бонітування та економічна оцінка тісно пов’язані між собою спільністю мети, спираються на єдині земельно-кадастрові дані обліку кількості і якості земель, матеріали обстеження і джерела статистичної інформації про виробничі показники використання оцінюваних земель. Основне їх завдання – це визначення виробничої придатності земель, але при бонітуванні ґрунтів до мети наближаються, досліджуючи властивості верхнього прошарку земель, а при економічній оцінці – через урахування технологічних умов виробництва на цих землях. Особливість оцінки сільськогосподарських земель пов’язана з тим, що земля в сільському господарстві, на відміну від інших галузей, є не лише умовою, але водночас і головним засобом виробництва. 

У Земельному кодексі (ст. 200) зазначається, що економічна оцінка земель – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. 

Об’єктом економічної оцінки земель є земельний фонд, представлений різними категоріями земель та земельними угіддями з різноманітним ґрунтовим покривом.
Одиницею економічної оцінки земель є агровиробнича група ґрунтів.
Предметом економічної оцінки земель є економічна родючість. 

Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення.
Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому обчисленні [4, ст. 200].
Економічна оцінка земель проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності.
Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 років.
Економічна оцінка земель проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою [5, ст. 17].

Джерело матеріалу: Державний земельний кадастр. Практичний посібник. 2013