| Головна » Статті » Землевпоряднику |
| Закритими називають інтервали, в яких відомі мінімальні і максимальні значення ознаки (наприклад, групування трактористів-машиністів за стажем роботи: 0 – 5, 5 – 10, 10 – 15 років і т. д.). Відкритими називають інтервали, в яких невідомі мінімальні і максимальні значення. Відкритими можуть бути перший і останній інтервали, наприклад при групуванні трактористів-машиністів за кількістю відпрацьованих днів за рік: до 200 днів, 200 – 250, 250 – 300, 300 і більше. У лабораторній роботі нами буде застосовуватися групування за рівними інтервалами. За умовами лабораторної роботи рівні інтервали складаються для контурів орних і сільськогосподарських земель. Розглянемо конкретний приклад. Відповідно до завдання студентом складається групування орних земель та сільськогосподарських угідь за площею контурів, результати яких заносяться відповідно до таблиць. Вихідними даними для виконання поставленої задачі є площі контурів орних земель. Наприклад загальна кількість контурів дорівнює 25. Наступним кроком є визначення контурів з найменшою та найбільшою площею. Так, контур з найменшою площею має площу 4,9 га, а контур з найбільшою площею – 74,1 га. Для зручності побудуємо варіаційний (ранжований) ряд, у якому площі послідовно записуються у зростаючому порядку – від найменшої до найбільшої (див. табл. 3.2). Аналізуючи варіаційний ряд (табл. 3.2), приходимо до висновку, що групувальна ознака площ контурів орних земель має неплавний характер варіювання, тому кількість груп не може бути визначена за формулою 1.1 американського вченого Стерджеса. Щоб визначити кількість груп у такому разі, скористаємося табл. 3.1. Згідно з умовами лабораторної роботи ми маємо 25 контурів, а за даними табл. 3.1 необхідно брати 5 груп. Відповідно до побудованого варіаційного ряду (табл. 3.2) групувальна ознака неплавна, але розподіл одиниць сукупності має порівняно рівномірний характер, тому сміло застосовуємо рівні інтервали. Для цього умовно беремо для 25 контурів на 1 групу, менше ніж визначено за формулою Стерджеса у табл. 3.1. Таким чином, кількісні зміни між окремими групами в нашому випадку відображають якісні зміни площ контурів ріллі орієнтовно в 4 групах. Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначаємо за формулою 1.2: і= (74,1-4,9)/4=17,3 Оскільки ознака вимірюється цілими числами, 17,3 округлюємо до 20. В нашому прикладі відомі мінімальні та максимальні значення ознаки, відповідно до цих умов застосовуємо закриті інтервали. Таким чином, отримуємо 4 групи з інтервалами 0 – 20, 20 – 40, 40 – 60, 60 – 80. Результати групування орних земель за площею контурів занесені до табл. 3.3. У графу 1 табл. 3.3 записуються кількість груп, у графу 2 – інтервали в зростаючому порядку, у графу 3 – кількість контурів, яка припадає на певний інтервал. У графі 4 вираховуємо суму площ. Для цього, використовуючи дані варіаційного ряду (табл. 3.2), сумуємо всі площі контурів, які попадають у проміжок інтервалу від 0 до 20. Таким чином, площа контурів у групі дорівнює: 4,9+13,9+15,8+19,7 = 54,3 га. 
S = 4+8 = 12
Джерело матеріалу: Державний земельний кадастр. Практичний посібник. 2013 | |
| Переглядів: 3628 | | |
| Всього коментарів: 0 | |