Та й бажаючих жити в найманих квартирах суттєво поменшало. За спостереженнями фахівців компанії, у лютому поточного року в Києві агентства нерухомості здали всього 728 квартир. А за аналогічний період минулого року — 2876. Конкуренція на ринку оренди житла також зросла: у березні вільних для оренди квартир у базах столичних агентств було 26 090. Це утричі більше, ніж торік: у березні 2008 року ринок оренди житла становив лише 8300 апартаментів. Але, незважаючи на майже безнадійні перспективи успішно й не з програшем здати квартиру, шанс такий все-таки є. Для цього потрібно переорієнтуватися на інших «мешканців» і шукати їх в іншому місці.

Закордон нам допоможе

У великих містах основний кістяк квартиронаймачів завжди становили приїжджі. Тепер багато з них повертаються «додому», а корінні мешканці мегаполісів уже не мають грошей для того, щоб орендувати окрему житлоплощу, і з`їжджаються з родичами, розповідає ріелтор агентства нерухомості «Очаг» Леонід Маслов. За його словами, здати квартиру ще реально, але для цього потрібно або істотно знизити вартість, або запропонувати дуже комфортні умови (ремонт і паркування під охороною, наприклад). Ті ж, хто не хоче знижувати ціни до межі рентабельності, знайшли для себе інший вихід — здавати квартири іноземцям або працювати з корпоративними клієнтами.

Ріелтор Марина Барчук працює винятково з іноземцями: вона розміщає оголошення про оренду житла на закордонних або вітчизняних сайтах про туризм в Україну, дає платну рекламу в бортові журнали авіаліній, поміщає рекламні проспекти на вокзалах і в аеропортах. Крім того, Марина Барчук працює з декількома фірмами, до яких часто приїжджають гості з-за кордону. «У мене п`ять квартир, дві з них 3-кімнатні, дві 2-кімнатні й одна однокімнатна. Це єдиний мій бізнес, тому постійна наявність клієнтів дуже важлива», — каже ріелтор. На місяць у неї здається три-чотири квартири, деякі — довгостроково, деякі — подобово. До речі, подобова оренда — непоганий вихід для тих, хто зневірився знайти довгострокових орендарів. Але тут потрібно бути готовими до того, що подобові квартиронаймачі можуть поцупити меблі або техніку, попсувати майно. «Здаючи квартиру подобово, можна заробити від 30 у.о. на день за 3-кімнатну квартиру, але мало хто на малий строк підписує договір, найчастіше люди орендують житло під заставу паспорта або іншого документа для святкування якихось заходів, під час яких можуть щось розбити або зламати», — ділиться досвідом Леонід Маслов. Теоретично, за поломку з орендаря можна стягнути відшкодування, але практично, якщо зламано кондиціонер, телевізор або зіпсовано диван, люди воліють «втратити» паспорт або студентський квиток, аніж відшкодовувати кілька тисяч гривень. Марина Барчук каже, що здає квартиру подобово тільки корпоративним клієнтам фірм, з якими працює. Щоб почати співробітничати з компаніями, які часто підшукують для своїх іноземних партнерів житло, ріелтор перевела разове замовлення на постійну основу. «Коли мені зателефонували з представництва однієї закордонної компанії й попросили показати квартиру, я при зустрічі запропонувала гарні знижки, якщо компанія стане постійним клієнтом», — розповідає пані Барчук.

Нецільове використання

Ще одним виходом для власників квартир може стати оренда житла під офісні приміщення. Малий бізнес, оптимізуючи всі свої видатки, часто відмовляється від дорогих офісів у бізнес-центрах, і, скорочуючи штат, переїжджає в ті ж орендовані квартири. За словами ріелтора, приватного підприємця Ольги Нечипоренко, за оренду 4-кімнатної квартири на першому поверсі, що розташована недалеко від дороги, транспортної розв`язки або метро, орендарі платять 2–4 тис.дол. на місяць. Щоправда, зазначає вона, попит на такі приміщення поки невеликий. Крім того, здаючи квартиру під нежитлове приміщення «неофіційно», власник дуже ризикує, якщо орендарем буде, скажімо, нотаріальна контора, то незадоволені постійними відвідувачами офісу сусіди можуть повідомити в податкову адміністрацію чи інші відповідні органи. Для легального переведення квартири площею приблизно 50 м2 у нежитловий фонд, варто готувати мінімум 3–5 тис.дол. Основні витрати — обов`язковий внесок «на розвиток району», видатки на переобладнання комунікацій та інші платежі. «Процес переведення квартири в нежитловий фонд дуже тривалий і витратний. Крім того, не з кожної квартири можна зробити офіс, — розповідає юрисконсульт агентства нерухомості «Каліпсо» Денис Хожев. — У Житловому кодексі записано, що переведення придатних для проживання людей приміщень у нежитловий фонд не допускається лише у виняткових випадках за рішенням обласних або міських виконавчих рад. Однак, що є винятковими випадками, закон не пояснює. Якщо ж будинок належить будівельно-житловому кооперативу, то переведення у нежитловий фонд взагалі неможливе». У цілому, тільки квартири, розміщені на цокольному, підвальному, напівпідвальному, на першому або другому поверхах будинків, бажано з окремим входом можуть «офіційно» стати офісом.

Політична кар`єра квартири

Квартири-офіси можуть стати дуже затребуваними напередодні виборів. Передвиборні штаби різних політичних сил є в кожному районі, орендують вони, як правило, приміщення на першому поверсі, а платять щедро й без затримок. Ольга Нечипоренко розповідає, що політичні організації не витрачають багато часу на пошук приміщень для штабів, звертаються до фахівців за допомогою. «І якщо офіс підходить їм за всіма параметрами, вони навіть готові платити трохи більше (на 20–30%) ринкової вартості», — зазначила пані Нечипоренко. Водночас, за її словами, проста квартира зі столами для політичного штабу не підійде. Їм потрібний окремий вихід на вулицю, багато розеток для оргтехніки, «строгий» ремонт без шпалер «у квіточку».

Бажаючі легально здавати квартиру під нежитлове приміщення, мають поквапитися: усі переоформлення тривають три-п`ять місяців. Також ріелтори рекомендують заздалегідь повідомити про наявність гарного офісу в різні агентства з нерухомості, щоб збільшити шанси знайти вигідних клієнтів.

Джерело: http://weekly.com.ua/