Головна » Статті » Дерев’яні будинки » Історія розвитку |
Специфіка об'ємно-просторової організації житла.
Залежно від природно-кліматичних факторів й, як наслідок, специфіки способу життя населення і його виробничої діяльності, на території Росії можна виділити три зони — північну, середню й південну. Кожна із зон мала свою специфіку об'ємно-просторової організації житла, формуючи типи: • закритої структури, що забезпечує мінімальні тепловтрати в суворих кліматичних умовах; • обмежено-закритої структури, характерної зниженням втрат тепла в помірному кліматі; • відкритої структури, що переважає в теплому кліматі й забезпечує захисті від холоду в зимовий період і від перегріву в літню пору року. Сільське житло північної зони формувалося під впливом багатьох факторів. У їхньому числі: особливості сільського розселення, демографія, особливості агропромислового виробництва. До архітектурних традицій народного житла ставляться: • глибинно-просторова організація забудови; • гармонічний зв'язок з ландшафтом; • цілісність, простота й компактність композиції. Застосування місцевих будівельних матеріалів (в основному, дерева) визначило свої принципи формоутворення. Гідрологічні й технологічні фактори змушували відривати будинки від землі, улаштовувати пальові фундаменти для провітрювання підпілля, робити укрупнення елементів забудови. Такі рішення створювали враження зорової легкості будівель. Дивись також: Специфіка об'ємно-просторової організації житла. Загальна характеристика зовнішнього вигляду житла. Екстер'єр. Загальна характеристика внутрішнього вигляду житла. Інтер'єр. | |
Переглядів: 3031 | |
Всього коментарів: 0 | |